Я дедалі частіше бачу одну й ту саму картину: підприємець щиро впевнений, що в нього «поганий відділ маркетингу», хоча насправді в нього немає найголовнішого — розуміння, яку саме потребу він закриває і для кого. Продукт створюється «тому що можемо», реклама запускається «тому що так роблять усі», а стимулювання попиту починається тоді, коли вже пізно.
У маркетингу існує чітке розмежування між стратегією та тактикою, і розуміння цієї різниці є ключовим для ефективного планування та реалізації маркетингових кампаній.
Україна сьогодні змагається не лише за територію, а й за ринки, інвестиції та глобальну довіру. У цій боротьбі маркетинг стає стратегічною зброєю бізнесу та держави. Тому розвиток української маркетингової школи — це питання економічної суб’єктності, конкурентоспроможності та національного бренду.
